є

I невідм., с.

Восьма літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "е".

II

1) Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути.

2) Служить зв'язкою у складному присудку.